циб
ЦИБ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. циба́ти і цибну́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- циб — ЦИБ, виг., розм. Уживається як пред. за знач. циба́ти і цибну́ти. Словник української мови у 20 томах
- циб — Ци́б, -ба м. При завязываніи у женщинъ головы пере́міткою, рантухом — концы этого покрывала, завязанные въ петлю. Гол. Од. 27. Шух. І. 160. --------------- Циб! меж., выражающее широкое шаганіе или перешагиваніе черезъ что либо. Словник української мови Грінченка