1. Словник української мови в 11 томах

цибулячий

ЦИБУ́ЛЯЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що цибу́льний.

Над левадами стояв цибулячий дух конопель (Тют., Вир, 1964, 374).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цибулячий — цибу́лячий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. цибулячий — ЦИБУ́ЛЯЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що цибу́льний. Над левадами стояв цибулячий дух конопель (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. цибулячий — -а, -е, розм. Те саме, що цибульний. Великий тлумачний словник сучасної мови