цибулячий
ЦИБУ́ЛЯЧИЙ, а, е, розм.
Те саме, що цибу́льний.
Над левадами стояв цибулячий дух конопель (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цибулячий — цибу́лячий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- цибулячий — -а, -е, розм. Те саме, що цибульний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цибулячий — ЦИБУ́ЛЯЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що цибу́льний. Над левадами стояв цибулячий дух конопель (Тют., Вир, 1964, 374). Словник української мови в 11 томах