циганщина

ЦИГА́НЩИНА, и, ж., розм.

1. Стиль російських романсів та їхнього виконання, створений як наслідування циганських мелодій і циганської манери виконання;

// Пісні, романси такого стилю.

2. заст. Те саме, що цига́нство.

— Що ти там дров нарубав? Дуже мені приємно одержувати з редакції листи про твою поведінку…— Ніяких я дров не рубав. А що веду боротьбу з циганщиною та бродяжництвом, так це мій обов’язок по службі (Тют., Вир, 191І4, 150).

3. заст. У весільному обряді — ходіння по хатах переодягнутими циганами та ін. і випрохування різних речей; люди, які брали участь у цьому обряді, та подаровані речі.

Як прийдуть усі люде до дому молодого, то тоді починається циганщина. Циганщина збирається увечері. Убереться один чоловік у жіночий убір, а другий чоловік убереться у солдатський мундир, а пику умаже сажею, і тоді забирають усі люде мішки і йдуть циганити з музиками.. Нациганять усячини та тоді прийдуть до весільного батька і продадуть кому-небудь свою циганщину, а на ті гроші куплять собі горілки, бо батько весільний циганам не дає горілки (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

циганщина

Значення в інших словниках