1. Словник української мови в 11 томах

циганятко

ЦИГАНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до циганя́.

Стоїть бідне циганятко. Холод каменить [кам’янить], А старий пішов до хати Людей туманить (Рудан., Ів., 1959, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. циганятко — циганя́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. циганятко — ЦИГАНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до циганя́. Стоїть бідне циганятко. Холод каменить [кам'янить], А старий пішов до хати Людей туманить (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
  3. циганятко — -а, с. Зменш.-пестл. до циганя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. циганятко — Циганя, -няти с. = циганча. Сидить бідне циганя, попхинькує стиха. Рудан. ІІІ. 102. ум. циганя́тко. Рудан. І. 97. Словник української мови Грінченка