циганів
ЦИ́ГАНІВ, нова, нове. Прикм. до ци́ган; належний циганові.
Замфір скочив на землю й почав розв’язувати фіртку. У ту ж мить від тину відділилася чорна постать циганова й заступила йому дорогу (Коцюб., І, 1955, 211);
Це був час, коли, як говорили жартома, «між хлібами циганів батько з голоду вмер» — тобто пора, коли торішнього хліба вже немає, а цьогорічного ще не було (Козл., Сонце.., 1957, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- циганів — ци́ганів прикметник Орфографічний словник української мови
- циганів — ЦИ́ГАНІВ, нова, нове. Прикм. до ци́ган; належний циганові. Замфір скочив на землю й почав розв'язувати фіртку. У ту ж мить від тину відділилася чорна постать циганова й заступила йому дорогу (М. Словник української мови у 20 томах
- циганів — -нова, -нове. Прикм. до циган. || Належний циганові. Великий тлумачний словник сучасної мови