цирк

ЦИРК, у, ч.

1. У Стародавньому Римі — місце, арена для кінних змагань, а пізніше — боїв гладіаторів та інших видовищ.

По містах Провансу збереглися старовинні, ще з часів римського панування, цирки, де й досі, раз на два тижні, здається, відбуваються бої биків (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 70);

Був то один із п’яти, зброєносній Мінерві відданих Днів, коли перші бої в цирку кривавлять пісок (Зеров, Вибр., 1966, 333);

Християн хапали по першому підозрінню і віддавали в цирку хижакам або палили замість смолоскипів по цісарських садах (Тулуб, Людолови, І, 1957, 152).

2. Вид театрального мистецтва, який включає акробатику, еквілібристику, жонглювання, клоунаду, дресирування тварин і т. ін.

Василькові теж цікаво було слухати оповідання Ігоря про трамваї і тролейбуси, про зоопарк і цирк… (Донч., V, 1957, 57);

Цирк на льоду — чи не найоригінальніший у цирковому мистецтві. В ньому переплелись елементи балету, фігурного катання і цирку (Веч. Київ, 14.XII 1968, 4);

// перен., розм. Всяке сенсаційне видовище.

— Ну й цирк! — гукнуло Оверкове козацтво (Ю. Янов., II, 1958, 172).

3. Заклад, який влаштовує вистави цього виду мистецтва.

Мені стало невимовно шкода її, так як бувало шкода малих дітей в цирку, коли вони показують чужим людям свої тоненькі виламані тільця (Л. Укр., III, 1952, 600);

Матрос Шурка з Молдаванки був неабиякий їздець: змалку він навіть мріяв стати наїзником у цирку Чінізеллі (Смолич, V, 1959, 790);

// Приміщення, що має вигляд круглого будинку з амфітеатром для глядачів і ареною в центрі для таких вистав.

Він був у чудеснім настрої. Насвистував вальс, який тепер щодня грали у цирку, і бив чоботом в чобіт, як полковий офіцер (Коцюб., II, 1955, 373);

// Присутні на такій виставі; глядачі.

Великий цирк безліч разів викликав гімнастів (Ю. Янов., II, 1958, 139).

4. геол. Природна чашоподібна улоговина на схилах гір.

Долини розвіювання [в пустині] відзначаються своєрідним характером: вони мають дуже стрімкі схили. Долини кінчаються і починаються закругленими цирками з прямовисними стінами (Курс заг. геол., 1947, 86);

// Своєрідна кільцева гора, характерна для рельєфу Місяця.

Великі кільцеві гори Місяця названо цирками, менші — кратерами (Знання.., 4, 1966, 2);

Цирки і кратери Місяця дуже мало схожі на кратери земних вулканів (Астр., 1956, 77).

▲ Льодовико́вий цирк — улоговина у вигляді амфітеатру, в якій утворюється льодовик.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цирк — Циркове мистецтво; (будова, в Римі) Колізей; (!) умреш! кумедія! Словник синонімів Караванського
  2. цирк — цирк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. цирк — ЦИРК, у, ч. 1. У Стародавньому Римі – місце, арена для кінних змагань, а пізніше – боїв гладіаторів та інших видовищ. По містах Провансу збереглися старовинні, ще з часів римського панування, цирки, де й досі, раз на два тижні, здається... Словник української мови у 20 томах
  4. цирк — цирк: ◊ цирк на дрот і ірон. неймовірна подія чи видовище (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. цирк — У, ч. Комедія, сміховисько; кумедний випадок. ◇ Цирк на дроті. Словник сучасного українського сленгу
  6. цирк — (-у) ч. 1. крим. Групове статеве злягання. БСРЖ, 662; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 518. 2. мол. Місце зустрічі байкерів. ПСУМС, 77. Словник жарґонної лексики української мови
  7. цирк — -у, ч. 1》 У Стародавньому Римі – місце, арена для кінних змагань, а згодом – боїв гладіаторів та інших видовищ. 2》 Вид театрального мистецтва, який включає акробатику, еквілібристику, жонглювання, клоунаду, дресирування тварин і т. ін. || перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. цирк — (від лат. circus – коло) 1. У Стародавньому Римі – еліпсовидна арена з трибунами, де відбувалися кінні змагання, бої гладіаторів, виступали акробати, еквілібристи, жонглери, коміки. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. цирк — 1. будинок або шатро, в якому круглу арену оточує зал для глядачів у формі амфітеатру; 2. різновид розважального видовища, що складається з показу акробатичних вправ, дресированих тварин, виступів клоунів та ін. Універсальний словник-енциклопедія
  10. цирк — Цирк, ци́рку, в -ку; ци́рки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. цирк — (лат. — круг) Кругла або овальна в плані споруда з ареною посередині і розташованими амфітеатром місцями для глядачів, що призначена для клоунських, акробатичних, гімнастичних та інших представлень, показу дресированих тварин. Архітектура і монументальне мистецтво