1. Словник української мови в 11 томах

цирковий

ЦИРКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до ци́рк.

[Круста:] Як то там гукають християни на циркових аренах проти звірів? (Л. Укр., II, 1951, 405);

Радісне утвердження життя, оптимізм, висока фізична культура і художній смак — всі ці риси, що ними відзначається радянське циркове мистецтво, принесли йому всенародне визнання (Літ. газ., 20.XII 1960, 4);

Багато міст, містечок, сіл звидів Яким, мандруючи з цирковою трупою (Ков., Світ.., 1960, 16);

// Такий, як у цирку, у циркачів.

Необхідно на повному ходу спустити за борт шлюпку з людьми. Це надзвичайно трудна справа. Такий спуск вимагав циркової вправності (Трубл., Шхуна.., 1940, 227).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цирковий — [циерковий] м. (на) -вому/-коув'ім, мн. -коув'і Орфоепічний словник української мови
  2. цирковий — циркови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. цирковий — ЦИРКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до цирк. [Круста:] Як то там гукають християни на циркових аренах проти звірів? (Леся Українка); Циркове мистецтво; Багато міст, містечок, сіл звидів Яким, мандруючи з цирковою трупою (С. Словник української мови у 20 томах
  4. цирковий — -а, -е. Прикм. до цирк. || Такий, як у цирку, у циркачів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цирковий — Ци́рковий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)