цироз
ЦИРО́З, у, ч., мед. Розростання в якому-небудь органі щільної сполучної тканини, що порушує його функції.
Цироз печінки може виникнути в результаті різних процесів. Так, наприклад, до цирозу можуть привести тривалі розлади кровообігу печінки, які супроводяться явищами застою крові в ній (Курс патології, 1956, 302);
Цироз — страшне лихо у вівчарстві. Від нього гинуть десятки, іноді сотні тисяч овець (Хлібороб Укр., 10, 1969, 10).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цироз — циро́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- цироз — ЦИРО́З, у, ч., вет., мед. Розростання в якому-небудь органі щільної сполучної тканини, що порушує його функції. Цироз – страшне лихо у вівчарстві. Від нього гинуть десятки, іноді сотні тисяч овець (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- цироз — -у, ч., мед. Розростання в якому-небудь органі щільної сполучної тканини, що порушує його функції. Цироз печінки — захворювання, що виникає внаслідок запалень печінки, хронічного алкоголізму, порушень обміну речовин, розладів кровообігу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цироз — циро́з (від грец. κιρρός – жовтий) розростання щільної сполучної тканини, яка заміняє специфічні діяльні клітини органа. Найчастіше буває Ц. печінки – захворювання, що виникає внаслідок запалень печінки, хронічного алкоголізму, порушень обміну речовин, розладів кровообігу. Словник іншомовних слів Мельничука
- цироз — Хворобливі зміни органів, надмірне утворення сполучної тканини, що розростається в органах і сприяє їх дистрофії; ц. печінки, нирок, підшлункової залози; наслідок тривалої дії інфекційних чи токсичних факторів, напр., алкоголю. Універсальний словник-енциклопедія