цирулик

ЦИРУ́ЛИК, а, ч., заст., діал. Цирульник.

— А Мафтей ваш? —Він… коли казав, що мусить ще в село піти, прийде пізніше. Може, до цирулика пішов голитися (Коб., III, 1956, 537);

— Кажу, що покликано мене до війська.— То обстричи [обстригти]? — здогадався цирулик.— А що ж? (Март., Тв., 1954, 205);

Цирулик почав розглядати рани і, запевне, мусив признати в душі, що перев’язка зовсім не була така лиха, як думав зразу (Фр., VIII, 1952, 347).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цирулик — Циру́лик, циру́льник: — медичний фельдшер [47] — фельдшер [22] — фельдшер, перукар [14,V] — голяр; фельдшер; лікар без диплома [VI,VII] — перукар [4,XII] Словник з творів Івана Франка
  2. цирулик — циру́лик іменник чоловічого роду, істота розм., рідко Орфографічний словник української мови
  3. цирулик — ЦИРУ́ЛИК, а, ч., заст., діал. Цирульник. – А Мафтей ваш? – Він... коли казав, що мусить ще в село піти, прийде пізніше. Може, до цирулика пішов голитися (О. Кобилянська); – Кажу, що покликано мене до війська. – То обстричи [обстригти]?... Словник української мови у 20 томах
  4. цирулик — -а, ч., заст., діал. Цирульник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цирулик — ПЕРУКА́Р (майстер, який підстригає, завиває, фарбує і т. ін. волосся, голить чоловіків), СТРИЖІ́Й заст., жарт., ФРИЗЕ́Р діал.; ГОЛЯ́Р заст., ГОЛІ́Й заст., КАУФЕ́Р (КУАФЕР) заст. (майстер, який голив та підстригав чоловіків); ЦИРУ́ЛЬНИК заст. Словник синонімів української мови