цирульник
ЦИРУ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Перукар, який також виконував деякі обов’язки лікаря (пускав кров, ставив п’явки і т. ін.).
Цирульник, стрибаючи то ліворуч, то праворуч, підголював панські щоки і підправляв пишні невеличкі бачки (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 49);
Від’їхали лікарі, цирульник склав свій інструмент пускати кров, розійшлися по селу бабки й знахарі (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 287);
— І в Ізмаїлі-місті теж побував. Там мене турок у ногу влучив. Казав цирульник, що куля сама мусить вийти, а вона щось і досі сидить (Кочура, Зол. грамота, 1960, 40);
*Образно. З женця, що зажинає при корені, глузують, що він «цирульник» (Смолич, І, 1947, 117).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цирульник — Циру́лик, циру́льник: — медичний фельдшер [47] Словник з творів Івана Франка
- цирульник — <�ЦИЛЮРНИК>, див. ГОЛЯР. Словник синонімів Караванського
- цирульник — Стрижій, голяр, див. парикмахер, фризієр Словник чужослів Павло Штепа
- цирульник — циру́льник іменник чоловічого роду, істота розм., рідко Орфографічний словник української мови
- цирульник — ЦИРУ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Перукар, який також виконував деякі обов'язки лікаря (пускав кров, ставив п'явки і т. ін.). Цирульник, стрибаючи то ліворуч, то праворуч, підголював панські щоки і підправляв пишні невеличкі бачки (О. Словник української мови у 20 томах
- цирульник — -а, ч., заст. Перукар, який також виконував деякі обов'язки лікаря (пускав кров, ставив п'явки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- цирульник — ПЕРУКА́Р (майстер, який підстригає, завиває, фарбує і т. ін. волосся, голить чоловіків), СТРИЖІ́Й заст., жарт., ФРИЗЕ́Р діал.; ГОЛЯ́Р заст., ГОЛІ́Й заст., КАУФЕ́Р (КУАФЕР) заст. (майстер, який голив та підстригав чоловіків); ЦИРУ́ЛЬНИК заст. Словник синонімів української мови
- цирульник — Цилю́рник і циру́льник, -ка; -ники, -ків циру́льник, -ка; -ники, -ків = цилю́рник Правописний словник Голоскевича (1929 р.)