цирульник
ПЕРУКА́Р (майстер, який підстригає, завиває, фарбує і т. ін. волосся, голить чоловіків), СТРИЖІ́Й заст., жарт., ФРИЗЕ́Р діал.; ГОЛЯ́Р заст., ГОЛІ́Й заст., КАУФЕ́Р (КУАФЕР) заст. (майстер, який голив та підстригав чоловіків); ЦИРУ́ЛЬНИК заст., ЦИРУ́ЛИК заст., ЦИЛЮ́РНИК заст., ЦИЛЮ́РИК заст. (майстер, який голив чоловіків, а також виконував деякі найпростіші лікувальні процедури). Зачіска.. свідчила, що Теллер давно сидів у кріслі перукаря (Н. Рибак); Стриже стрижій чоловіка, достриг до вуха та й пита: — Чи тобі вуха треба? (приповідка); Дами з допомогою кріпосних фризерів його превосходительства поробили собі пишні зачіски (О. Полторацький); Сходилися вони до голяра Тимка щонеділі і свята, аби голитися і підстригати чупер (В. Стефаник); Не минути білявим, як льон, Йосиповим кучерям гострої бритви голія (Панас Мирний); Цирульник, стрибаючи то ліворуч, то праворуч, підголював панські щоки і підправляв пишні невеличкі бачки (О. Іваненко); Військовий цирульник двічі пускав Сагайдачному кров (З. Тулуб); Може, до цирулика пішов (Мафтей) голитися (О. Кобилянська); (Гострохвостий:) Нашого брата цилюрника так розплодилось, що й не потовпишся (І. Нечуй-Левицький); Япид, цилюрик лазаретний, Був знахур в порошках нешпетний, Лічить Енея приступав (І. Котляревський).
Значення в інших словниках
- цирульник — Циру́лик, циру́льник: — медичний фельдшер [47] Словник з творів Івана Франка
- цирульник — <�ЦИЛЮРНИК>, див. ГОЛЯР. Словник синонімів Караванського
- цирульник — Стрижій, голяр, див. парикмахер, фризієр Словник чужослів Павло Штепа
- цирульник — циру́льник іменник чоловічого роду, істота розм., рідко Орфографічний словник української мови
- цирульник — ЦИРУ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Перукар, який також виконував деякі обов'язки лікаря (пускав кров, ставив п'явки і т. ін.). Цирульник, стрибаючи то ліворуч, то праворуч, підголював панські щоки і підправляв пишні невеличкі бачки (О. Словник української мови у 20 томах
- цирульник — -а, ч., заст. Перукар, який також виконував деякі обов'язки лікаря (пускав кров, ставив п'явки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- цирульник — Цилю́рник і циру́льник, -ка; -ники, -ків циру́льник, -ка; -ники, -ків = цилю́рник Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цирульник — ЦИРУ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Перукар, який також виконував деякі обов’язки лікаря (пускав кров, ставив п’явки і т. ін.). Цирульник, стрибаючи то ліворуч, то праворуч, підголював панські щоки і підправляв пишні невеличкі бачки (Ів., Тарас. Словник української мови в 11 томах