цитрина

ЦИТРИ́НА, и, ж. Те саме, що лимо́н.

Під нами бігли до моря цвітучі цитрини, а помаранчі наче зірками обліпили чорні корони (Коцюб., II, 1955, 418);

За вікнами сніг, а тут у бочках зеленіє цитрина (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 25);

Другий полковник потиснув руку третьому. Його обличчя скривилося, як від цитрини (Ю. Янов., І, 1958, 203);

*У порівн. Від місяця, жовтого і зморщеного, як цитрина, тягнувся на схід ледве помітний багряний хвіст (Рибак, Новий день, 1937, 186);

Сухорляве, наче видавлена цитрина, обличчя офіцерика розпливлося в її очах червоною плямою (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цитрина — цитри́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. цитрина — ЦИТРИ́НА, и, ж. Те саме, що лимо́н¹. Під нами бігли до моря цвітучі цитрини, а помаранчі наче зірками обліпили чорні корони (М. Коцюбинський); За вікнами сніг, а тут у бочках зеленіє цитрина (Н. Рибак); Другий полковник потиснув руку третьому. Словник української мови у 20 томах
  3. цитрина — цитри́на лимон (м, ср, ст): Споглядаючи на вбогі однострої армійців, львів'яни, знаючи про загально низький життєвий стандарт у Совєтському Союзі, запитували їх, а як там з товарами, з харчами. На все була одна вперта відповідь: “У нас всього много”. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. цитрина — -и, ж. Те саме, що лимон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цитрина — див. лимон Універсальний словник-енциклопедія
  6. цитрина — ЛИМО́Н (південне вічнозелене цитрусове дерево, а також їстівний плід цього дерева), ЦИТРИ́НА. Пахне лимоном і хурмою, чаєм і лавровим листом (М. Руденко); Саме збираються цитрини, скрізь жовтіє од них, на землі величезні купи (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  7. цитрина — Цитри́на, -ни; -ри́ни, -ри́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. цитрина — Цитрина, -ни ж. Лимонъ. Видусив го, як цитрину. Фр. Пр. 169. Приносить жид до Потоцького цитрини і померанці. Рудч. Ск. II. 204. ум. цитри́нка. Словник української мови Грінченка