цитрина

цитри́на лимон (м, ср, ст): Споглядаючи на вбогі однострої армійців, львів'яни, знаючи про загально низький життєвий стандарт у Совєтському Союзі, запитували їх, а як там з товарами, з харчами. На все була одна вперта відповідь: “У нас всього много”. Ходила навіть така поговірка, що одного армійця запитав якийсь смільчак: “А цитрини у вас є?” Армієць і не знав, що таке цитрина, бо навіть як і були б цитрини в Совєтському Союзі, то їх називали лимонами, але без заікнення відповів: “Много, два більшенькі заводи, один у Москві, а другий у Харкові” (Тарнавський О.)

ви́дусити як цитри́ну використати повністю, до кінця; максимально використати (ср, ст): Видусив го як цитрину (Франко)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цитрина — цитри́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. цитрина — ЦИТРИ́НА, и, ж. Те саме, що лимо́н¹. Під нами бігли до моря цвітучі цитрини, а помаранчі наче зірками обліпили чорні корони (М. Коцюбинський); За вікнами сніг, а тут у бочках зеленіє цитрина (Н. Рибак); Другий полковник потиснув руку третьому. Словник української мови у 20 томах
  3. цитрина — -и, ж. Те саме, що лимон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цитрина — див. лимон Універсальний словник-енциклопедія
  5. цитрина — ЛИМО́Н (південне вічнозелене цитрусове дерево, а також їстівний плід цього дерева), ЦИТРИ́НА. Пахне лимоном і хурмою, чаєм і лавровим листом (М. Руденко); Саме збираються цитрини, скрізь жовтіє од них, на землі величезні купи (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  6. цитрина — Цитри́на, -ни; -ри́ни, -ри́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. цитрина — ЦИТРИ́НА, и, ж. Те саме, що лимо́н. Під нами бігли до моря цвітучі цитрини, а помаранчі наче зірками обліпили чорні корони (Коцюб., II, 1955, 418); За вікнами сніг, а тут у бочках зеленіє цитрина (Рибак, Переясл. Словник української мови в 11 томах
  8. цитрина — Цитрина, -ни ж. Лимонъ. Видусив го, як цитрину. Фр. Пр. 169. Приносить жид до Потоцького цитрини і померанці. Рудч. Ск. II. 204. ум. цитри́нка. Словник української мови Грінченка