1. Словник української мови в 11 томах

цурупалля

ЦУРУПА́ЛЛЯ, я, с., збірн. Те саме, що цурпа́лля.

Червоні, сині й білі язики полум’я облизували, наче виціловували сухе соснове цурупалля (Перв., Материн.. хліб, 1960, 177).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цурупалля — цурупа́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. цурупалля — ЦУРУПА́ЛЛЯ, я, с., збірн. Те саме, що цурпа́лля. Червоні, сині й білі язики полум'я облизували, наче виціловували сухе соснове цурупалля (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  3. цурупалля — -я, с., збірн. Те саме, що цурпалля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цурупалля — Цуру́палля, -лля, -ллю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. цурупалля — Цурупалля, -ля с. соб. отъ цурупалок. Словник української мови Грінченка