цяцькувати
ЦЯЦЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., розм. Прикрашати, оздоблювати предмети, речі тощо; начіплювати прикраси на когось.
Хоч без крутих слів не обходилося, отже він так непримітно уплітав їх у свою розмову, мов золотар цяцькував персні дорогими камінцями (Мирний, III, 1954, 210);
// Надавати чому-небудь яскравості, барвистості.
Там [у гротах] були дива.. Переливалась веселка, блищало дорогоцінне каміння, грали брильянти, а різнобарвні молюски своїм тілом цяцькували підводні скелі (Коцюб., II, 1955, 300);
Сузір’я вогнів гаптували степову ніч золотом, цяцькували візерунками (Донч., VI, 1957, 502);
// Залишати плями на чому-небудь.
Уже і снігу не було на тих чоботях, а він усе ще хмурився і тупав, цяцькував підлогу лапатими вологими слідами (Ряб., Жайворонки, 1957, 87);
*Образно. Вас чарує небесна блакить, Що, цяцькуючи блескотом вірші, Часом очі вам надто сліпить (Граб., І, 1959, 392).
Значення в інших словниках
- цяцькувати — Прикрашати, оздоблювати, вицяцьковувати, об-; (блюзку) мережити, вимережувати; (квітами) заквітчувати; (різьбою) різьбити; (посуд) розмальовувати; (цвяхами) цвяхувати. Словник синонімів Караванського
- цяцькувати — цяцькува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- цяцькувати — ЦЯЦЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, розм. Прикрашати, оздоблювати предмети, речі тощо; начіплювати прикраси на когось. Хоч без крутих слів не обходилося, отже він так непримітно уплітав їх у свою розмову... Словник української мови у 20 томах
- цяцькувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм. Прикрашати, оздоблювати предмети, речі тощо; начіплювати прикраси на когось. || Надавати чому-небудь яскравості, барвистості. || Залишати плями на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цяцькувати — Цяцькува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цяцькувати — Цяцькувати, -кую, -єш гл. Украшать. Словник української мови Грінченка