1. Словник української мови в 11 томах

цяцянка

ЦЯЦЯ́НКА, и, ж., розм., перев. у сполуч.: Обіця́нка — цяця́нка. Те саме, що цяцька 1.

[Пузир:] Просіть від мене Калиновича… Нехай вибачить… Я дам благословення на шлюб з дочкою.. Обіцянка-цяцянка (К.-Карий, II, 1960, 377);

Частенько на ті збори приїжджали представники з Валок і Харкова. Майже всі вони обіцяли землю та волю селянам, і минчанам це подобалося. Та минали місяці, надходила осінь, а обіцянки залишалися цяцянками. Пани й багатії по-старому хазяйнували на своїх землях (Минко, Моя Минківка, 1962, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цяцянка — цяця́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. цяцянка — ЦЯЦЯ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що ця́цька 1, перев. у сполуч.: Обіця́нка – цяця́нка. [Пузир:] Просіть від мене Калиновича... Нехай вибачить... Я дам благословення на шлюб з дочкою .. Обіцянка-цяцянка (І. Словник української мови у 20 томах
  3. цяцянка — -и, ж., розм., перев. у сполуч.: Обіцянка-цяцянка — Те саме, що цяцька 1. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цяцянка — Цяця́нка, -нки, -нці; -ця́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. цяцянка — Цяцянка, -ки ж. Игрушка, пустякъ. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном. № 4515. Словник української мови Грінченка