1. Словник української мови в 11 томах

цівниця

ЦІВНИ́ЦЯ, і, ж. Старовинний духовий музичний інструмент; багатоствольна флейта, сопілка.

[Амфіон:] На лірі струни зсохлись від невжитку, цівниця, дар від бога Пана, вмовкла (Л. Укр., І, 1951, 445).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цівниця — цівни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. цівниця — ЦІВНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Старовинна багатоствольна сопілка. [Амфіон:] На лірі струни зсохлись від невжитку, цівниця, дар від бога Пана, вмовкла (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. цівниця — -і, ж. Старовинний духовий музичний інструмент; багатоствольна флейта, сопілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цівниця — СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови