цінний

ЦІ́ННИЙ, а, е.

1. Який має ціну, вартість;

// З позначеною вартістю, ціною (про посилку, лист, бандероль і т. ін.).

Ці́нні папе́ри див. папі́р.

2. Який коштує дорого, має велику вартість.

Якась розхристана, в одній сорочці жінка просовувалась крізь натовп ближче до хати і притискала до грудей кривий семисвічник з старого срібла, єдину, може, цінну родинну річ (Коцюб., II, 1955, 178);

Жир білухи дуже цінний (Трубл., Крила.., 1947, 28).

3. перен. Який має важливе значення.

— Письмо се адресоване до вас. Прошу, пане доктор, звертаю вам сей цінний документ (Фр., II, 1950, 337);

— Нічого, ми витрусимо звідси всю пилюку.. У цих пожовклих стосах паперу часто можна натрапити на дуже цінні повідомлення, записи про забуті скарби (Донч., II, 1956, 11);

Кожного разу вона приносила цінні відомості про людей, які працюють на дільниці, розповідала зміст таємних паперів (Хижняк, Тамара, 1959, 91);

// Такий, яким дорожать.

— Нічого нема ціннішого, як життя людське (Укр. нар. казки, 1951, 402);

— Я… Я не знаю, як вам дякувати… Я…— нарешті видушив з себе Шевченко і замовк.. — А це вже я мушу дякувати долі, що придбав такого цінного співробітника і товариша,— тепло відгукнувся Бутаков (Тулуб, В степу.., 1964, 244);

// Дуже потрібний, корисний.

Книжки, що даруєте мені, ще тим цінніші, що саме тепер потрібні мені для моїх етнографічних праць (Коцюб., III, 1956, 229).