чабанка
ЧАБА́НКА, и, ж.
1. Жін. до чаба́н.
Є ж он в радгоспі «Приморський» така бригада, з самих тільки жінок-чабанок. Старша чабанка їхня навіть у Москву на Виставку їздила, а я що ж, не змогла б? (Гончар, Тронка, 1963, 167).
2. розм. Дружина чабана.
Лузаючи насіння, вона спокійно гомоніла з чабанками, що жили при таборі, розповідала їм про свої Кринички, про Псьол та ліси, що тягнуться вподовж нього, а найбільше — про матір (Гончар, Таврія, 1952, 353).
3. розм. Те саме, що вівча́рка.
Стережуть їх [отари] чабани з собаками.. Одна така чабанка вільно загризає вовка (Тулуб, Людолови, І, 1957, 185).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чабанка — розм. 1. Пастушка, яка пасе овець; дружина вівчаря. Лузаючи насіння, вона спокійно гомоніла з чабанками, що жили при таборі (О.Гончар). 2. Собака вівчарка. Стережуть їх [отари] чабани з собаками.. Одна така чабанка вільно загризає вовка (З.Тулуб). Літературне слововживання
- чабанка — ЧАБА́НКА, и, ж. 1. Жін. до чаба́н. Є ж он в радгоспі “Приморський” така бригада, з самих тільки жінок-чабанок. Старша чабанка їхня навіть у Москву на Виставку їздила, а я що ж, не змогла б? (О. Гончар). 2. розм. Те саме, що чабани́ха. Словник української мови у 20 томах
- чабанка — чаба́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- чабанка — -и, ж. 1》 Жін. до чабан. 2》 розм. Дружина чабана. 3》 розм. Те саме, що вівчарка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чабанка — ВІВЧА́РКА (назва породи собак, яких використовують переважно для охорони отари овець, складів і т.ін.), ЧАБА́НКА розм. Стережуть їх (отари) чабани з собаками, білими вівчарками.. Одна така чабанка вільно загризає вовка (З. Тулуб). Словник синонімів української мови
- чабанка — Чабанка, -ки ж. = чабаниха. Желех. Словник української мови Грінченка