1. Словник української мови в 11 томах

чавунець

ЧАВУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до чаву́н 2.

Рибку смажить [матуся] мені, горілочку з стрючком [стручком], з хріном підносить мені, чайок у чавунці гріє мені (Тесл., З книги життя, 1949, 79);

Зливає [мати] йому на руки теплої води з чавунця та все допитується: чи надовго приїхав та чи скоро зовсім додому верне (Кучер, Дорога.., 1958, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чавунець — див. чавун Словник синонімів Вусика
  2. чавунець — [чавунец'] -н'ц'а, ор. -нцем, м. (на) -н'ц'і, р. мн. -н'ц'іў Орфоепічний словник української мови
  3. чавунець — ЧАВУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до чаву́н 2. Незабаром він докопався до чорного, обплетеного мідним дротом чавунця (М. Стельмах); Рибку смажить [матуся] мені, горілочку з стрючком [стручком], з хріном підносить мені, чайок у чавунці гріє мені (А. Словник української мови у 20 томах
  4. чавунець — чавуне́ць іменник чоловічого роду посудина Орфографічний словник української мови
  5. чавунець — -нця, ч. Зменш. до чавун 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чавунець — Чавун, -на м. 1) Чугунъ. 2) Чугунный горшокъ. Чавун з окропом. Ком. II. 18. ум. чавунець. Драг. 425. Словник української мови Грінченка