1. Словник української мови в 11 томах

чакан

ЧАКА́Н, у, ч. (Typfa L.). Трав’яниста очеретяна рослина родини рогозових; рогіз.

Для виготовлення мат можна рекомендувати комиш усіх видів (озерний, очерет звичайний, рогіз, або чакан, ситник) (Колг. енц., II, 1956, 115);

З невідомих нікому озер і порослих чаканом рівчаків ми вибралися до головного гирла Гадюки ще завидна (Досв., Вибр., 1959, 420).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чакан — ЧАКА́Н, у, ч. Трав'яниста очеретяна рослина родини рогозових; рогіз. Для виготовлення мат можна рекомендувати комиш усіх видів (озерний, очерет звичайний, рогіз, або чакан, ситник) (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. чакан — чака́н іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  3. чакан — -у, ч. Трав'яниста очеретяна рослина родини рогозових; рогіз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чакан — РОГІ́З бот., РОГОЗА́, ЧАКА́Н. Осока та рогіз за ніч помітно підтяглися вгору (Ю. Збанацький); Дмитро Іванович вийняв з-під соломи обплетений рогозою жбан (О. Сизоненко); З невідомих нікому озер і порослих чаканом рівчаків ми вибралися до головного гирла Гадюки ще завидна (О. Досвітній). Словник синонімів української мови
  5. чакан — Чакан, -ну м. = рогіз. Чакан росте на лиманищах. Словник української мови Грінченка