чалапання

ЧАЛАПА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чала́пати і звуки, утворювані цією дією.

Його очі були звернені в той бік, звідки долинало чалапання кінських копит по воді (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 187);

Захляпали чоботи, один за одним бійці зникали в темряві, ..чалапання чобіт по калюжах чулося все тихіше й тихіше (Псрв., Дикий мед, 1963, 382);

Поволі по церкві, то тут, то там, займались вогники.., од входу чулося чалапання ніг (Коцюб., І, 1955, 326).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чалапання — див. хлюпання Словник синонімів Вусика
  2. чалапання — ЧАЛА́ПАННЯ, ЧАЛА́ПКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чала́пати і чала́пкати; а також звуки, утворювані цією дією. Його очі були звернені в той бік, звідки долинало чалапання кінських копит по воді (В. Словник української мови у 20 томах
  3. чалапання — чала́пання іменник середнього роду чалапа́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  4. чалапання — -я, с., розм. Дія за знач. чалапати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови