чалий
ЧА́ЛИЙ, а, е.
1. Сірий, сіро-коричневий (про масть коней).
Старший лейтенант Воронцов їхав попереду на чалому, вкрай змореному коні (Ле, Мої листи, 1945, 114);
І знає тільки чалий кінь та волошкова далечінь, які стежки, які дороги йому судилися в житті (Швець, Неспок. літо, 1959, 108);
Іній зробив однієї масті бо-гунських коней. Вони мчали бадьорою риссю, всі чалі, і тільки клуби білої пари над ними говорили про довгий шлях (Довж., І, 1958, 151);
*Образно. Гудуть дроти над полем чалим (Сос., І, 1957, 156).
2. у знач. їм. ча́лий, лого, ч. Кінь такої масті.
Біля конов’язі стояли прив’язані кілька верхових коней та пара чалих у санях (Головко, II, 1957, 340);
Машинами (не чалими!) Дві греблі збудували ми (Іванович, Перебендя.., 1960, 10).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Чалий — Ча́лий прізвище Орфографічний словник української мови
- чалий — (кінь) сірий, сіробурий. Словник синонімів Караванського
- чалий — [чалией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- чалий — моск. дереш Словник чужослів Павло Штепа
- чалий — ЧА́ЛИЙ, а, е. 1. Сірий, сіро-коричневий (про масть коней). Старший лейтенант Воронцов їхав попереду на чалому, вкрай змореному коні (Іван Ле); І знає тільки чалий кінь та волошкова далечінь, які стежки, які дороги йому судилися в житті (В. Словник української мови у 20 томах
- чалий — -а, -е. 1》 Сірий, сіро-коричневий (про масть коней). 2》 у знач. ім. чалий, -лого, ч. Кінь такої масті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чалий — СІ́РИЙ (колір, середній між білим і чорним), ПОПЕЛЯ́СТИЙ, ПО́ПІЛЬНИЙ, ПОПЕЛЬНА́СТИЙ рідше, ПОПЕЛА́СТИЙ рідше, ДИМЧА́СТИЙ, ДИ́МНИЙ, ША́РОВИЙ діал., ША́РИЙ діал. Словник синонімів української мови
- чалий — Ча́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чалий — Чалий, -а, -е Изсѣра-коричневый (масть). Тоді дав мені пан коня чалого. Чуб. V. 1065. Запряжу тобі чалу кобилу. Грин. II. 281. Словник української мови Грінченка