чалий
ЧА́ЛИЙ, а, е.
1. Сірий, сіро-коричневий (про масть коней).
Старший лейтенант Воронцов їхав попереду на чалому, вкрай змореному коні (Іван Ле);
І знає тільки чалий кінь та волошкова далечінь, які стежки, які дороги йому судилися в житті (В. Швець);
Вони [коні] мчали бадьорою риссю, всі чалі, і тільки клуби білої пари над ними говорили про довгий шлях (О. Довженко);
* Образно. Гудуть дроти над полем чалим (В. Сосюра);
Куди? Куди? Та звісно ж – Туди, туди, за обрій чалий... Я вдарив ще раз топірцем І грюки лунко поплигали (М. Хвильовий).
2. у знач. ім. ча́лий, лого, ч. Кінь такої масті.
Біля конов'язі стояли прив'язані кілька верхових коней та пара чалих у санях (А. Головко);
Машинами (не чалими!) Дві греблі збудували ми (В. Іванович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Чалий — Ча́лий прізвище Орфографічний словник української мови
- чалий — (кінь) сірий, сіробурий. Словник синонімів Караванського
- чалий — [чалией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- чалий — моск. дереш Словник чужослів Павло Штепа
- чалий — -а, -е. 1》 Сірий, сіро-коричневий (про масть коней). 2》 у знач. ім. чалий, -лого, ч. Кінь такої масті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чалий — СІ́РИЙ (колір, середній між білим і чорним), ПОПЕЛЯ́СТИЙ, ПО́ПІЛЬНИЙ, ПОПЕЛЬНА́СТИЙ рідше, ПОПЕЛА́СТИЙ рідше, ДИМЧА́СТИЙ, ДИ́МНИЙ, ША́РОВИЙ діал., ША́РИЙ діал. Словник синонімів української мови
- чалий — Ча́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чалий — ЧА́ЛИЙ, а, е. 1. Сірий, сіро-коричневий (про масть коней). Старший лейтенант Воронцов їхав попереду на чалому, вкрай змореному коні (Ле, Мої листи, 1945, 114); І знає тільки чалий кінь та волошкова далечінь, які стежки... Словник української мови в 11 томах
- чалий — Чалий, -а, -е Изсѣра-коричневый (масть). Тоді дав мені пан коня чалого. Чуб. V. 1065. Запряжу тобі чалу кобилу. Грин. II. 281. Словник української мови Грінченка