чарупина
ЧАРУПИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що ча́рка 2.
— Жінко! Десь у нас і друга була чарупина. Ке лиш сюди, та попотчуй панночку. То ж я для їх купив пляшку тернівки (Мирний, III, 1954, 330);
— Ну, а тепер, тітко Маріє, після трудів праведних не гріх було б і чарупину перехилити (Стельмах, І, 1962, 512).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чарупина — див. чарка Словник синонімів Вусика
- чарупина — ЧАРУПИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що чарчи́на. – Жінко! Десь у нас і друга була чарупина. Ке лиш сюди, та попотчуй панночку. То ж я для їх [них] купив пляшку тернівки (Панас Мирний); – Ну, а тепер, тітко Маріє, після трудів праведних не гріх було б і чарупину перехилити (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- чарупина — чарупи́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- чарупина — -и, ж., розм. Те саме, що чарка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови