1. Словник української мови в 11 томах

чарівливість

ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до чарівли́вий 2.

Переді мною — повна енергії, невимовної чарівливості жінка, з живими, розумними очима (Мист., 5, 1968, 20);

Невичерпні джерела української народнопоетичної творчості. Безмірна, як саме життя, її глибина, вічно жива краса, нев’януча чарівливість (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарівливість — ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до чарівли́вий 2. Я не зможу вам описати чарівливість цієї людини [Трублаїні], енергію, його треба було бачити (Р. Словник української мови у 20 томах
  2. чарівливість — чарівли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. чарівливість — -вості, ж. Абстр. ім. до чарівливий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чарівливість — ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬ підсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ підсил., ЧА́РИ підсил., ВА́БА розм. Словник синонімів української мови