1. Словник української мови у 20 томах

чарівливість

ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Абстр. ім. до чарівли́вий 2.

Я не зможу вам описати чарівливість цієї людини [Трублаїні], енергію, його треба було бачити (Р. Іваничук);

Переді мною – повна енергії, невимовної чарівливості жінка, з живими, розумними очима (з наук. літ.);

Невичерпні джерела української народнопоетичної творчості. Безмірна, як саме життя, її глибина, вічно жива краса, нев'януча чарівливість (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарівливість — чарівли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. чарівливість — -вості, ж. Абстр. ім. до чарівливий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чарівливість — ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬ підсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ підсил., ЧА́РИ підсил., ВА́БА розм. Словник синонімів української мови
  4. чарівливість — ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до чарівли́вий 2. Переді мною — повна енергії, невимовної чарівливості жінка, з живими, розумними очима (Мист., 5, 1968, 20); Невичерпні джерела української народнопоетичної творчості. Словник української мови в 11 томах