1. Словник української мови в 11 томах

часть

ЧАСТЬ, і, ж., заст.

1. Частина (у 1, 2 знач.).

— А прикмету над моїм скарбом знає побратим. Одну часть оддасть він старій неньці та сестрі; другу одвезе у Київ на братство (П. Куліш, Вибр., 1969, 146);

Були це люди поважні, інтелігентні і працьовиті, що держалися здалека від веселішої часті мешканців міста (Коб., III, 1956, 11).

2. Адміністративний район міста в дореволюційній Росії; поліцейське управління цього району.

— Це наші купчики загуляли. Що з ними поробиш? Знакомий усе народ. У моїй часті живуть. — Так, так… Кому гульня, а кому служба! (Мирний, III, 1954, 265).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. часть — ЧАСТЬ, і, ж., заст. 1. Частина (у 1, 2 знач.). – А прикмету над моїм скарбом знає побратим. Одну часть оддасть він старій неньці та сестрі; другу одвезе у Київ на братство (П. Словник української мови у 20 томах
  2. часть — часть іменник жіночого роду адміністративний район міста в дореволюційній Росії; поліцейське управління цього району; частина — розм. арх. Орфографічний словник української мови
  3. часть — часть частина (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. часть — -і, ж., заст. 1》 Частина (у 1, 2 знач.). 2》 Адміністративний район міста в дореволюційній Росії; поліцейське управління цього району. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. часть — Часть, -ти ж. Часть. Зо дна моря хвиля уставав, козацькі судна на три части розбиває. АД. І. 197. Словник української мови Грінченка