1. Словник української мови в 11 томах

чванько

ЧВАНЬКО́, а́, ч. і ж., розм. Людина, яка любить чванитися, схильна до чванства.

Хвалився Будяку, надувшись, Коров’як, Що на троянду він походить колючками; А мій Будяк Сказав чванькові так: Не колючками будь похожий,— а квітками (Бор., Тв., 1957, 143);

[Кость:] Розпочинаємо виступ гуртків: танцювального, хорового та драматичного артілі "Шлях Ілліча" під керівництвом Костя Бережного! [Галина:] От чванько! (Зар., Антеї, 1962, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чванько — див. пихатий; хвалько Словник синонімів Вусика
  2. чванько — Бундяк, гиндик, пиндя, хвалько, хизько, див. задавака, позер, самохвалець, хвастун, фанфарон, остентаційний Словник чужослів Павло Штепа
  3. чванько — ЧВАНЬКО́, а́, ч., діал. Людина, яка любить чванитися, схильна до чванства. Хвалився Будяку, надувшись, Коров'як, Що на троянду він походить колючками; А мій Будяк Сказав чванькові так: Не колючками будь похожий, – а квітками (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. чванько — чванько́ іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  5. чванько — -а, ч. і ж., розм. Людина, яка любить чванитися, схильна до чванства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чванько — ЧВАНЬКО́ розм. (людина, схильна до зарозумілості, чванства), ФАНАБЕ́Р розм., ПРИ́НДА розм., ПИ́НДА розм., ПИ́НДИК розм., СПЕСИ́ВЕЦЬ розм. А гірш за всіх чваньки нам допекли ті пишні (П. Словник синонімів української мови
  7. чванько — Чванько́, -ка́, -ко́ві; -ньки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чванько — Чванько́, -ка м. Чванный. Чванько начваниться, а будько набудеться. Ном. Словник української мови Грінченка