чванько

Значення в інших словниках

1. чванько — див. пихатий; хвалько Словник синонімів Вусика
2. чванько — ЧВАНЬКО́, а́, ч., діал. Людина, яка любить чванитися, схильна до чванства. Хвалився Будяку, надувшись, Коров'як, Що на троянду він походить колючками; А мій Будяк Сказав чванькові так: Не колючками будь похожий, – а квітками (Л. Словник української мови у 20 томах
3. чванько — чванько́ іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
4. чванько — -а, ч. і ж., розм. Людина, яка любить чванитися, схильна до чванства. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чванько — ЧВАНЬКО́ розм. (людина, схильна до зарозумілості, чванства), ФАНАБЕ́Р розм., ПРИ́НДА розм., ПИ́НДА розм., ПИ́НДИК розм., СПЕСИ́ВЕЦЬ розм. А гірш за всіх чваньки нам допекли ті пишні (П. Словник синонімів української мови
6. чванько — Чванько́, -ка́, -ко́ві; -ньки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. чванько — ЧВАНЬКО́, а́, ч. і ж., розм. Людина, яка любить чванитися, схильна до чванства. Хвалився Будяку, надувшись, Коров’як, Що на троянду він походить колючками; А мій Будяк Сказав чванькові так: Не колючками будь похожий,— а квітками (Бор., Тв. Словник української мови в 11 томах
8. чванько — Чванько́, -ка м. Чванный. Чванько начваниться, а будько набудеться. Ном. Словник української мови Грінченка