1. Словник української мови в 11 томах

чвиркнути

ЧВИ́РКНУТИ і рідко ЧВІ́РКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до чви́ркати, чві́ркати.

Андрій з презирством чвиркнув крізь зуби (Коцюб., II, 1955, 8);

— Курить хочеться, брат,— чвіркнув Сашко (Тесл., З книги життя, 1949, 93);

Хлопець чвиркнув по-парубоцькому через губу і загадково усміхнувся (Воскр., Весна.., 1939, 46);

— Левку, ти прийшов мене сватати? — Парубок чвиркнув і неохоче відповів: — Дуже ти мені потрібна (Стельмах, І, 1962, 534);

Знайшлась у паничевій машині і шипучка якась, мабуть, американська, що чвіркнула на чабана піною (Гончар, Таврія, 1952, 302).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чвиркнути — ЧВИ́РКНУТИ і рідко ЧВІ́РКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до чви́ркати, чві́ркати. Андрій з презирством чвиркнув крізь зуби (М. Коцюбинський); – Курить хочеться, брат, – чвіркнув Сашко (А. Словник української мови у 20 томах
  2. чвиркнути — чви́ркнути дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. чвиркнути — і рідко чвіркнути, -ну, -неш, док., розм. Однокр. до чвиркати, чвіркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чвиркнути — БРИ́ЗКАТИ (розлітатися дрібними часточками, розсипатися бризками, іскрами і т. ін.); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ, ПРИ́СКАТИ розм., ЧВИ́РКАТИ розм., ЧВІ́РКАТИ рідше (бризкати з силою, під тиском чогось). — Док. Словник синонімів української мови