1. Словник української мови в 11 томах

чекання

ЧЕКА́ННЯ, я, с. Стан за знач. чека́ти.

Вицвіли в матері очі від чекання [сина], сліз і багато чого, про що й розповісти неможливо, чого не втілиш ні в які слова (Довж., Зач. Десна, 1957, 5);

І безплескітне плесо і освітлені місяцем шатра плакучих верб та кущів попід берегом,— все принишкло, мовби заворожене, все причаїлось у якомусь чеканні (Гончар, II, 1959, 266);

Воловик насторожив уші, увесь потонув в увазі, в чеканні, що скаже Марина (Епік, Тв., 1958, 579).

Зал чека́ння — приміщення для пасажирів, які чекають приходу чи відходу поїзда, пароплава, літака і т. ін.

Зал чекання на вокзалі. Пізній вечір. Зал майже порожній. Лише за одним столиком сидить молода.. дама, блондинка, з жовтим чемоданом коло стільця (Коч., II, 1956, 236).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чекання — [чеикан':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  2. чекання — ЧЕКА́ННЯ, я, с. Стан за знач. чека́ти. Вицвіли в матері очі від чекання [сина], сліз і багато чого, про що й розповісти неможливо, чого не втілиш ні в які слова (О. Словник української мови у 20 томах
  3. чекання — чека́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. чекання — -я, с. Стан за знач. чекати. Зал чекання — приміщення для пасажирів, які чекають приходу чи відходу поїзда, пароплава, літака і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чекання — Чека́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чекання — Чека́ння, -ня с. Ожиданіе. Чуб. І. 301. Словник української мови Грінченка