1. Словник української мови в 11 томах

челядинка

ЧЕЛЯДИ́НКА, и, ж., іст. Жін. до челяди́н 1.

[Панна Рома:] Коли я була малою, жила у нас челядинка, моя няня, стара жінка родом десь аж з-під Карпат (Вас., III, 1960, 224).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. челядинка — ЧЕЛЯДИ́НКА, и, ж., іст. Жін. до челяди́н 1. [Панна Рома:] Коли я була малою, жила у нас челядинка, моя няня, стара жінка родом десь аж з-під Карпат (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  2. челядинка — челяди́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. челядинка — -и, іст. Жін. до челядин 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. челядинка — Челядинка, -ки ж. = челядниця. Словник української мови Грінченка