1. Словник української мови в 11 томах

черкання

ЧЕРКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. черка́ти¹ і звуки, утворювані цією дією.

Вона [Марта] чула розмірені кроки, що одбивались наче такт думки, часте черкання сірника об коробку (Коцюб., II, 1955, 287);

Що може бути привабнішим за літню ніч у лісі чи у великому парку над рікою?! Різнозвучний шепіт дерев, різнотонні струмки запахів, таємниче шарудіння палого листя і сушняку під лапками якихось дрібних звірят, ..черкання совиних крил між вітами (Вол., Місячне срібло, 1961, 341);

Тепер не тобі [Олівцю] вже ті твори черкать І любим черканням мій дух звеселять (Сам., І, 1958, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черкання — ЧЕРКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. черка́ти 1, 3 і звуки, утворювані цією дією. Вона [Марта] чула розмірені кроки, що одбивались наче такт думки, часте черкання сірника об коробку (М. Словник української мови у 20 томах
  2. черкання — черка́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. черкання — -я, с. Дія за знач. черкати I і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. черкання — Черка́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)