1. Словник української мови у 20 томах

черкання

ЧЕРКА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. черка́ти 1, 3 і звуки, утворювані цією дією.

Вона [Марта] чула розмірені кроки, що одбивались наче такт думки, часте черкання сірника об коробку (М. Коцюбинський);

Що може бути привабнішим за літню ніч у лісі чи у великому парку над рікою?! Різнозвучний шепіт дерев, різнотонні струмки запахів, таємниче шарудіння палого листя і сушняку під лапками якихось дрібних звірят, .. черкання совиних крил між вітами (І. Волошин);

Тепер не тобі [Олівцю] вже ті твори черкать І любим черканням мій дух звеселять (В. Самійленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черкання — черка́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. черкання — -я, с. Дія за знач. черкати I і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. черкання — Черка́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. черкання — ЧЕРКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. черка́ти¹ і звуки, утворювані цією дією. Вона [Марта] чула розмірені кроки, що одбивались наче такт думки, часте черкання сірника об коробку (Коцюб. Словник української мови в 11 томах