чертог

ЧЕРТО́Г, у, ч., заст., поет. Розкішна, велична будівля, палац; палата (в палаці, замку).

Горять Чертоги пурпуром і златом (Шевч., II, 1963, 283);

І сонце, що бились за нього так довго народи у тьмі, освітлить блакитні чертоги, що ми їх збудуєм самі для наших синів і онуків (Сос., II, 1958, 483);

Які шляхи, які дороги, І скільки крові й сліз кипить,— Та царські упадуть чертоги, І правда кривду спопелить, Коли навчиться люд убогий Громадою обух сталить! (Рильський, III, 1961, 33);

*Образно. Яке щастя усвідомлювати, що нашому поколінню призначено йти в авангарді боротьби за комунізм і першим увійти в його чертоги! (Тич., III, 1957, 294).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чертог — моск. палата палац, див. двірець, дворець, терем Словник чужослів Павло Штепа
  2. чертог — ЧЕРТО́Г, а, ч., заст., поет. Розкішна, велична будівля, палац; палата (в палаці, замку). Горять Чертоги пурпуром і златом (Т. Шевченко); І забирали все своє добро убоге, І до степів арабських прямували, І, проклинаючи золочені чертоги... Словник української мови у 20 томах
  3. чертог — черто́г іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  4. чертог — Приміщення, палати Словник застарілих та маловживаних слів
  5. чертог — -у, ч., заст., поет. Розкішна, велична будівля, палац; палата (в палаці, замку). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чертог — (давньорус.) Велике і багато оздоблене приміщення у старовинних палацах. Інколи шлюбна кімната. Архітектура і монументальне мистецтво