чертог
ЧЕРТО́Г, а, ч., заст., поет.
Розкішна, велична будівля, палац; палата (в палаці, замку).
Горять Чертоги пурпуром і златом (Т. Шевченко);
І забирали все своє добро убоге, І до степів арабських прямували, І, проклинаючи золочені чертоги, Собі хати в пустині будували (П. Куліш);
* Образно. Сіючи сльози слів моїх на грядущі шляхи У тобою зготовлені непорочні чертооги Хай же підоспію якраз як жнива, Хай же я з радістю вернусь, очищений від гріхів (І. Драч);
// перен. Про чиїсь володіння.
Милостивий Господь відпустив йому гріхи і поставив диявола на чолі праведників. Безбожники, воюючи проти них, забралися на небо і підступили до чертогів самого господа (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чертог — моск. палата палац, див. двірець, дворець, терем Словник чужослів Павло Штепа
- чертог — черто́г іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- чертог — Приміщення, палати Словник застарілих та маловживаних слів
- чертог — -у, ч., заст., поет. Розкішна, велична будівля, палац; палата (в палаці, замку). Великий тлумачний словник сучасної мови
- чертог — ЧЕРТО́Г, у, ч., заст., поет. Розкішна, велична будівля, палац; палата (в палаці, замку). Горять Чертоги пурпуром і златом (Шевч., II, 1963, 283); І сонце, що бились за нього так довго народи у тьмі, освітлить блакитні чертоги... Словник української мови в 11 томах
- чертог — (давньорус.) Велике і багато оздоблене приміщення у старовинних палацах. Інколи шлюбна кімната. Архітектура і монументальне мистецтво