1. Словник української мови у 20 томах

чертиця

ЧЕРТИ́ЦЯ, і, ж., діал.

Дерево з обідраною довкола корою.

Зрізати чертицю.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чертиця — -і, ж., зах. Дерево з обідраною корою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. чертиця — Черти́ця, -ці ж. Дерево съ ободранной вокругъ корой. Вх. Зн. 80. Словник української мови Грінченка