чертиця

че́ртиця

-і, ж., зах.

Дерево з обідраною корою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чертиця — ЧЕРТИ́ЦЯ, і, ж., діал. Дерево з обідраною довкола корою. Зрізати чертицю. Словник української мови у 20 томах
  2. чертиця — Черти́ця, -ці ж. Дерево съ ободранной вокругъ корой. Вх. Зн. 80. Словник української мови Грінченка