чертиця

Черти́ця, -ці

ж. Дерево съ ободранной вокругъ корой. Вх. Зн. 80.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чертиця — ЧЕРТИ́ЦЯ, і, ж., діал. Дерево з обідраною довкола корою. Зрізати чертицю. Словник української мови у 20 томах
  2. чертиця — -і, ж., зах. Дерево з обідраною корою. Великий тлумачний словник сучасної мови