1. Словник української мови в 11 томах

чесатися

ЧЕСА́ТИСЯ, чешу́ся, че́шешся, недок.

1. Розчісувати собі волосся.

Коли я чесавсь щіткою, вона називала те "тато замітає голову" (Коцюб., І, 1955, 419);

Мариня чесалася на тапчані в кухні. Волосся в неї було густе, кручене, хоч і коротке (Вільде, Сестри.., 1958, 340);

*Образно. А далі знов був сивий полин, акулині пащі агав, камінь і дрок, мов дротяна щітка, якою чесалось сонце, полишивши на ній пасма свого золотого волосся (Коцюб., І, 1955, 293).

2. Пас. до чеса́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чесатися — ЧЕСА́ТИСЯ, чешу́ся, че́шешся, недок. 1. Розчісувати собі волосся. Коли я чесавсь щіткою, вона називала те “тато замітає голову” (М. Коцюбинський); Мариня чесалася на тапчані в кухні. Словник української мови у 20 томах
  2. чесатися — чеса́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. чесатися — чешуся, чешешся, недок. 1》 Розчісувати собі волосся. 2》 Пас. до чесати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чесатися — Чеса́тися, -шу́ся, -шешся гл. Чесаться. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. Чешися кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, як нема з ким. Ном. № 1029. Словник української мови Грінченка