четвертина

ЧЕТВЕРТИ́НА, и, ж.

1. розм. Четверта частина чого-небудь; чверть.

Робочий день має бути коротший на четвертину (Коцюб., II, 1955, 44);

Мирон, дивуючись і посміхаючись, розв’язав торбинку, і вона [дівчинка] щедро сипнула ягід на густо посолену четвертину хліба (Стельмах, І, 1962, 322).

Четверти́на са́ла — одна з чотирьох частин шматка сала, на які він під час засолювання поділяється навхрест зробленим надрізом.

Грицай виніс ще одну пляшку горілки і дві четвертини сала (Н.-Лев., IV, 1956, 200).

2. спец. Четверта частина розпиляної вподовж колоди.

Четвертини [ми] дістаємо розпилюванням колоди начетверо (Стол.-буд. справа, 1957, 55).

3. Старовинна міра рідин, що дорівнює четвертій частині відра (3,1 л);

// Посуд (перев. пляшка) такої місткості.

Як заставлю я свитину, То й вип’ю четвертину, А ти, жінко, спи! (Пісні та романси.., II, 1956, 17);

Жінки прибирали з столу, а які сиділи на оксамитовій канапі і щось собі гомоніли. Перед чоловіками тільки ще стояли прибори, і в карафку Ліза ще налила з четвертини (Головко, II, 1957, 52).