четвертувати
ЧЕТВЕРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Карати, страчувати четвертуванням.
Не легше було і товаришам Гонти: і їх четвертували по городах і містечках, а їх голови, руки і ноги розвішували на перехрестях (Стор., І, 1957, 164);
До Коломиї привезли тіло Довбущука для суду. Ватажка опришків судили мертвого. Потім четвертували і розкидали тіло по роздоріжжях на пострах іншим опришкам (Мас., Під небом.., 1961, 122);
*Образно. Іноді запитання шматували його, вивертали, розтинали, четвертували, і тоді він відповідав у знемозі короткими: так, було, так (Довж., І, 1958, 380).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- четвертувати — У <�на> чверті рубати, п! СТРАЧУВАТИ Словник синонімів Караванського
- четвертувати — див. карати Словник синонімів Вусика
- четвертувати — ЧЕТВЕРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого. Карати, страчувати четвертуванням. Не легше було і товаришам Ґонти: і їх четвертували по городах і містечках, а їх голови, руки і ноги розвішували на перехрестях (О. Словник української мови у 20 томах
- четвертувати — четвертува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- четвертувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Карати, страчувати четвертуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- четвертувати — СТРА́ЧУВАТИ (позбавляти когось життя за вироком, здійснювати покарання), КАРА́ТИ НА СМЕРТЬ, КАРА́ТИ НА ГО́РЛО іст., КАРА́ТИ (вказівку на смерть дає контекст); РОЗСТРІ́ЛЮВАТИ (вогнепальною зброєю); ВІ́ШАТИ (на шибениці); ГІЛЬЙОТИНУВА́ТИ (на гільйотині)... Словник синонімів української мови
- четвертувати — Четвертува́ти, -ту́ю, -єш гл. = чвертувати. Греб. 366. Ріж мене, четвертуй, а я з тобою не піду. Стор. МПр. 36. Словник української мови Грінченка