1. Словник української мови в 11 томах

четверть

ЧЕ́ТВЕРТЬ, і, ж.

1. Старовинна міра довжини, що дорівнює четвертій частині аршина (17,775 см).

На рівному було до п’яти четвертей снігу (Сл. Гр.).

2. Старовинна міра об’єму сипких тіл, яка дорівнює 8 четверикам (близько 210 л).

[Мартин:] Треба йому четвертей п’ять вівса послать (К.-Карий, І, 1960, 327).

3. розм. Те саме, що четверти́на 3.

Хміль паморочив йому голову, бо випив із друзями чверть горілки (Шиян, Вибр., 1947, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. четверть — [четвеирт'] -т'і, ор. -т'у Орфоепічний словник української мови
  2. четверть — моск. чверть, четвертина чверть, чвертка Словник чужослів Павло Штепа
  3. четверть — ЧЕ́ТВЕРТЬ, і, ж. 1. Старовинна міра довжини, що дорівнює четвертій частині аршина (17,775 см). На рівному було до п'яти четвертей снігу (Сл. Словник української мови у 20 томах
  4. четверть — че́тверть іменник жіночого роду старовинна міра арх. Орфографічний словник української мови
  5. четверть — -і, ж. 1》 Старовинна міра довжини, що дорівнювала четвертій частині аршина (17,775 см). 2》 Старовинна міра об'єму сипких тіл, яка дорівнює 8 четверикам (близько 210 л). 3》 розм. Те саме, що четвертина 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. четверть — Че́тверть, -ти, -ті, -ртю; -рті, -ртей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. четверть — Четверть, -ти ж. 1) Четверть, четвертая часть аршина. На рівному було до п'яти четвертей снігу. О. 1862. IV. 92. 2) Четверть (мѣра сыпучихъ тѣлъ). Двісті четвертей жита і триста четвертей пшениці. Грин. І. 110. Словник української мови Грінченка