четверть
че́тверть
-і, ж.
1》 Старовинна міра довжини, що дорівнювала четвертій частині аршина (17,775 см).
2》 Старовинна міра об'єму сипких тіл, яка дорівнює 8 четверикам (близько 210 л).
3》 розм. Те саме, що четвертина 3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- четверть — [четвеирт'] -т'і, ор. -т'у Орфоепічний словник української мови
- четверть — моск. чверть, четвертина чверть, чвертка Словник чужослів Павло Штепа
- четверть — ЧЕ́ТВЕРТЬ, і, ж. 1. Старовинна міра довжини, що дорівнює четвертій частині аршина (17,775 см). На рівному було до п'яти четвертей снігу (Сл. Словник української мови у 20 томах
- четверть — че́тверть іменник жіночого роду старовинна міра арх. Орфографічний словник української мови
- четверть — Че́тверть, -ти, -ті, -ртю; -рті, -ртей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- четверть — ЧЕ́ТВЕРТЬ, і, ж. 1. Старовинна міра довжини, що дорівнює четвертій частині аршина (17,775 см). На рівному було до п’яти четвертей снігу (Сл. Гр.). 2. Старовинна міра об’єму сипких тіл, яка дорівнює 8 четверикам (близько 210 л). Словник української мови в 11 томах
- четверть — Четверть, -ти ж. 1) Четверть, четвертая часть аршина. На рівному було до п'яти четвертей снігу. О. 1862. IV. 92. 2) Четверть (мѣра сыпучихъ тѣлъ). Двісті четвертей жита і триста четвертей пшениці. Грин. І. 110. Словник української мови Грінченка