четиння
ЧЕТИ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Те саме, що чети́на.
Я пообтикав добре купу четинням, позабивав шпари, закурив люльку та й лежу собі під яличкою (Фр., І, 1955, 54).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- четиння — Чети́ння: — глиця, хвоя [14] — хвоя, глиця; [I] Словник з творів Івана Франка
- четиння — ЧЕ́ТИ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Те саме, що че́ти́на. Я пообтикав добре купу четинням, позабивав шпари, закурив люльку та й лежу собі під яличкою (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- четиння — чети́ння іменник середнього роду глиця, хвоя діал. Орфографічний словник української мови
- четиння — -я, с., збірн., діал. Те саме, що четина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- четиння — ХВО́Я збірн. (голчасте або лускоподібне листя сосни, ялини, модрини і т. ін.), ГЛИ́ЦЯ, ШПИЛЬКИ́, ГОЛКИ́, ЧЕ́ТИНА діал., ЧЕ́ТИННЯ діал., ФО́Я діал.; ГОЛЬНИ́К діал. (опале). Словник синонімів української мови