чиношанування
ЧИНОШАНУВА́ННЯ, я, с. Шанування молодшими вищих за рангом, званням.
— Хто ти? — Демобілізований солдат-арсеналець, маю честь повернутись,— відповідає Стоян, насилу додержуючи чиношанування (Довж., І, 1958, 42);
Ось і казарма.. Отут маємо пройти всю стройову підготовку, опанувати статут морської служби, засвоїти чиношанування й дисципліну (Вітч., 11, 1967, 177).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чиношанування — ЧИНОШАНУВА́ННЯ, я, с. Шанування молодшими вищих за рангом, званням. – Хто ти? – Демобілізований солдат-арсеналець, маю честь повернутись, – відповідає Стоян, насилу додержуючи чиношанування (О. Довженко); Ось і казарма .. Словник української мови у 20 томах
- чиношанування — чиношанува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- чиношанування — -я, с. Шанування молодшими вищих за рангом, званням. Великий тлумачний словник сучасної мови