1. Словник української мови в 11 томах

чипіти

ЧИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. чипля́ть; недок.,діал. Чапіти.

— А якби мене доконечне було треба, то через двері заклич. Лиш якби я не виходила, то ти не чипи під дверима та й не зазирай, але берися сама до роботи… (Март., Тв., 1954, 43);

— Та я ж би була, вуйночко, цілими днями й ночами чипіла на морозах і берегла любка від нелюдів (Козл., На переломі, 1947, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чипіти — Ча́піти, чи́піти: — сидіти навпочіпки [4] Словник з творів Івана Франка
  2. чипіти — ЧИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. чипля́ть; недок.,діал. Чапіти. – А якби мене доконечне було треба, то через двері заклич. Лиш якби я не виходила, то ти не чипи під дверима та й не зазирай, але берися сама до роботи... (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. чипіти — чипі́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  4. чипіти — -плю, -пиш; мн. чиплять; недок., діал. Чапіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чипіти — ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯ кого, чого, ЧЕКА́ТИСЯ розм., ТРИВА́ТИ заст.; НАДЖИДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови