чипіти
ЧИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. чипля́ть; недок.,діал.
Чапіти.
– А якби мене доконечне було треба, то через двері заклич. Лиш якби я не виходила, то ти не чипи під дверима та й не зазирай, але берися сама до роботи... (Л. Мартович);
– Та я ж би була, вуйночко, цілими днями й ночами чипіла на морозах і берегла любка від нелюдів (П. Козланюк);
Як би ще заговорив чемно та ґречно, то, може, швидше б оті з лісів повиходили і не чипів би отутечки коло своєї цукавки на колесах (Р. Іваничук);
Просто перед ним за кілька кроків чипів вартовий татарин (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чипіти — Ча́піти, чи́піти: — сидіти навпочіпки [4] Словник з творів Івана Франка
- чипіти — чипі́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- чипіти — -плю, -пиш; мн. чиплять; недок., діал. Чапіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чипіти — ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯ кого, чого, ЧЕКА́ТИСЯ розм., ТРИВА́ТИ заст.; НАДЖИДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- чипіти — ЧИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. чипля́ть; недок.,діал. Чапіти. — А якби мене доконечне було треба, то через двері заклич. Лиш якби я не виходила, то ти не чипи під дверима та й не зазирай, але берися сама до роботи… (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах